Українська
+38 068 889 89 89
+38 044 223 28 95
00380689869898 (汉语)
00380930552240 (لغه العربية)
00380930552240 (باللغة العربية)
Зв`язок з нами

Наші ліцензії

Історія пацієнта H.M.

Стать: чоловіча
Вік: 4 роки
Країна: ОАЕ
Дата лікування: 4-5 грудня 2015 року

Діагноз: диспраксія, розлад аутистичного спектра.

Після лікування стовбуровими клітинами мама пацієнта написала нам такий лист:

“Перш за все я б хотіла подякувати за те, що ви цікавитесь станом Н. Я заповнила усі форми, що Ви мені надіслали в останньому листі. Нижче я детально описала позитивні зміни мого сина після лікування:

Дата: 4 січня 2016 року.

Минув місяць як ми приїжджали до Києва на лікування стовбуровими клітинами. З того часу ми помітили такі зміни: здатність фокусуватись на предметах зросла на 50% (у порівнянні з тим, як було до лікування); він сказав 3-4 нових слова, які потім, на жаль, більше не повторював. Але Н. почав частіше і правильніше використовувати слова, які уже знав, наприклад, слово “лід”, коли я діставала лід із холодильника, слово “їсти”, коли хотів покласти шматочок фрукта таткові до рота, слово “Aish”, що перекладається з арабської як “рис”, кожного разу, коли просив їсти. Я купила йому книги з картинками, тепер ми сідаємо разом і я показую йому на об’єкти, що там зображені при цьому повторюючи їх назву, а він дуже старається повторити за мною. Навіть були перші успіхи: я казала слово “кінь”, а він зміг повторити “інь”. До лікування він взагалі не хотів зі мною будь-чим займатись, а на картинки у книгах навіть не звертав уваги.

Також ми з сім’єю ходили на батути (там також були його брати). У них є гра, коли всі стають на батуті у коло, потім на “раз-два-три” збігаються у центр і вдаряючись один в одного падають на батут. Я запропонувала Н. приєднатись до братиків, він посміхнувся і захотів спробувати.

Дата: 26 січня 2016 року.

Минулого тижня ми побачили нові зміни у поведінці Н. Зазвичай він не реагував на своє ім’я, чи на якесь прохання. Але недавно, коли я прийшла з роботи та покликала його “синочку, йди обійми мамусю”, він встав з ліжечка та обійняв мене! Я вважаю, що це величезний прогрес.

Але на цьому хороші новини не закінчуються: ми помітили, що у сина з’явився інтерес до іграшок. Ми купили йому блакитну іграшкову пташку, коли її ставиш у клітку — починає співати. Н. грався з нею два дні! Спочатку він цілував її, а потім намагався посадити назад у клітку. Потім Н. знайшов ще м’якого папугу і тепер грається з обома.”